Адаптація
першокласника
до школи
Адаптація – це пристосування дитини до умов і вимог школи, які для неї є новими порівняно з умовами дитячого навчального закладу і сім'ї в дошкільному дитинстві.
Мета адаптаційного періоду в 1 класі:
створення у дитини уявлення про школу як місце, де вона буде прийнята і сприйнята такою, якою вона є з усіма своїми почуттями, думками, знаннями, проблемами, великими і малими подіями в особистому житті.
Основні проблеми соціалізації
молодшого школяра
ØЗміна режиму життєдіяльності. Дорослий
повинен чітко,
зрозуміло
розкривати
вимоги
та доброзичливо контролювати їх виконання, використовуючи переважно схвалення дій дитини.
ØСпецифіка відносин з учителем. Учитель займає
іншу
позицію,
ніж
вихователь
дошкільного
закладу. Він
оцінює,
насамперед,
результати
діяльності
учня,
а не його
особистість.
Дитина ж прагне
до схвалення
своїх
дій
з боку дорослого,
а при відсутності
схвалення
вважає,
що
дорослий
його
"не любить".
ØНові вимоги в сім'ї, члени якої починають серйозніше ставитись до дитини, до
її діяльності в школі. Зростає обов'язковість у поведінці дитини. У центрі відносин з батьками - результати
й процес учіння.
ØЗгасання інтересу до школи при появі перших труднощів у навчанні, коли потрібно докласти зусиль, проявити наполегливість, працелюбність. Подальший
розвиток
позитивної
навчальної
мотивації
залежить від формування
навчальної
діяльності.
Для того, щоб краще адаптувалася дитина до школи потрібно:
• створення сприятливої психологічної атмосфери для дитини з боку всіх членів родини;
• формування інтересу до школи, прожитого шкільного дня;
• формування інтересу до школи, прожитого шкільного дня;
• обов'язкове знайомство з учнями інших класів і можливість їх
спілкування після школи;
• неприпустимість фізичних заходів впливу, залякування, людей (бабусь, дідусів, однолітків тощо);
• урахування темпераменту дитини в період адаптації до шкільного навчання;
• надання дитині самостійності в навчальній роботі;
• заохочення дитини. Моральне стимулювання досягнень дитини. Розвиток самоконтролю та самооцінки, самодостатності дитини.
• неприпустимість фізичних заходів впливу, залякування, людей (бабусь, дідусів, однолітків тощо);
• урахування темпераменту дитини в період адаптації до шкільного навчання;
• надання дитині самостійності в навчальній роботі;
• заохочення дитини. Моральне стимулювання досягнень дитини. Розвиток самоконтролю та самооцінки, самодостатності дитини.
Краще пристосувати дитинудо життя серед однокласників у школітакож допоможуть такі правила:
• He віднімай чужого, але і своє не віддавай.
• Попросять-дай, намагаються відняти - намагайся
захиститись.
• Не бийся без причини.
• Кличуть грати - йди, не кличуть - спитай
дозволу грати разом, це не соромно.
• Грай чесно, не підводь своїх товаришів.
• Не дражни нікого, не випрошуй нічого.
• Через оцінки не плач, з учителем не сперечайся
і не ображайся.
• Намагайся все робити вчасно і думай про добрі
результати, вони обов'язково в тебе будуть.
• Не наговорюй ні на кого.
• Намагайся бути акуратним.
• Частіше кажи: давай дружити, давай грати,
давай разом підемо додому.
• Пам'ятай: ти не кращий за всіх, ти не гірший
за всіх. Ти - неповторний для самого себе, батьків, учителів, друзів!
Допомога першокласнику в період адаптації до школи
Порада 1. Найголовніше, що ви можете подарувати своїй дитині, - це вашу увагу.
Порада 2. Ваше позитивне ставлення до школи і вчителів спростить дитині період адаптації.
Порада 3. Ваше спокійне ставлення до шкільних турбот і шкільного життя дуже допоможе дитині.
Порада 4. Допоможіть дитині встановити стосунки з однолітками і почуватися впевнено.
Порада 5. Допоможіть дитині звикнути до нового режиму життя.
Порада 6. Мудре ставлення батьків до шкільних успіхів виключить третину можливих неприємностей дитини.